Свято Трійці
Трійця – свято відродження життя. Цього дня прийнято прикрашати будинки зеленими гілками дерев і запашними травами, які символізують відродження всього живого на землі. Віряни цього дня відвідують святкову службу в церкві. Готуючись до Зелених свят, господині напередодні проводять генеральне прибирання у будинку та на подвір’ї. Звісно ж, вони також готують святкові частування, зокрема печуть хліб або коровай, аби порадувати своїх гостей найрізноманітнішими стравами.___________________________________________________________________
2 квітня - Міжнародний день дитячої книги
Міжнаро́дний день дитя́чої кни́ги — свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена.
Книга – геніальне відкриття людини. За простотою його можна порівняти з підкоренням вогню, винайденням колеса, а за значенням у становленні суспільства відкриття книги навряд чи має собі рівних.
Сутність книги – зберігати і передавати письмові та інші знаки, які представляють інтерес для людини. Книга – свого роду «транспортний засіб», який з’єднує людські розуми, як би далеко один від одного вони не знаходилися – в географічному чи історичному плані.
Книга – машина часу, вона переносить читача на віки назад, а іноді навіть дозволяє зазирнути у майбутнє. Тож, звертаючись у цей день до молоді, бібліотекарі прагнуть донести до них важливість читання і неповторність літературних вражень. Читайте книги і відвідуйте бібліотеки, адже це осередок знань, духовності та культурних надбань.
День без думки, без читання – даремно прожитий день.В.О. Сухомлинський
Це слово людської надії,
Це слово крізь хрести і прах,
Крізь пил віків, усе в сльозах,
Пробилось, вижило, зоріє,
Горить у мене на устах!..
Микола Вінграновський
Щирі вітання зі святом усім любисловам – симпатикам, шанувальникам, поціновувачам ПОЕЗІЇ.
Адже ця Королева художньої літератури – це «струни відчуттів, / це музика Вселенської любові, / Поезія – це скарб усіх віків, / це діамант величиною в Слово!
ЮНЕСКО – Організація ООН з освіти, науки та культури – у 1999 році запропонувала відзначати цю дату, аби заохотити держави світу пропагувати написання й читання віршованих творів, видавати й поширювати їх. Ухвалюючи таке рішення, ЮНЕСКО схарактеризувала поезію як символ людського духу, що об’єднує й зміцнює людство.
Поезія для мене – не просто римовані рядки, які дарують естетичну насолоду. Це глибока і довічна любов, що підносить із туги й зневіри, надихає на життя й осяває мою дорогу. Вона завжди прилітає на поклик: «Врятуй мене, Поезіє!» І, мабуть, найперше вона рятує самих поетів…
Ліна Костенко
Страшні слова, коли вони мовчать...
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Крила Ліни Костенко
19 березня, святкує свій 90-й день народження одна із найвідоміших українських письменниць сучасності Ліна Костенко. Легендарна поетеса, прозаїк і громадська діячка.
Ліну Костенко називають беззаперечним моральним авторитетом для багатьох українців. Вона підписувала в 1965 році лист-протест проти арештів української інтелігенції. У 1966 році під час львівського судилища над братами Горинями кинула їм квіти. Згодом написала лист на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна» й робила безліч інших учинків, які засвідчували її активну громадянську позицію.
Після цьог о вона майже десять років писала «в шухляду», розплачуючись за власну принциповість. Тодішня влада, зрозумівши, що її «не приручити», позбавила права друкувати власні твори, що для поета – майже смерть. Але вона вистояла.
У 2005 році Ліна Костенко відмовилася від звання Героя України.
З початку війни на сході України письменниця приєдналася до гуманітарної акції «Другий фронт АТО». Ліна Костенко передала на фронт кілька збірок своїх поезій із побажаннями та словами підтримки.
19 березня- день народження Максима Рильського
Максим Тадейович Рильський – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, народився 19 березня 1895 року в Києві.
Максим Pильський почав писати рано, перший його вірш надруковано у 1907 році.
Першою, вже зрілою, що визначила появу видатного поета, була збірка «Під осінніми зорями» (1918 р. перевидана).
У 1920-х роках вийшло десять книжок поезій, серед яких «Синя далечінь» (1922 р.), «Поеми» (1925 р.), «Крізь бурю і сніг» (1925 р.), «Тринадцята весна» (1926 р.), «Гомін і відгомін», «Де сходяться дороги» (1929 р.) та декілька книжок поетичних перекладів, зокрема 1927 року – переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш».
Поет-лірик, автор численних ліро-епічних циклів і поем. Йому належать переклади багатьох шедеврів французької класичної поезії та драматургії. Рильський здійснив прекрасний переспів «Слова о полку Ігоревім». Дбаючи про поповнення національного оперного репертуару, він створив українське лібрето багатьох опер європейських композиторів.
Учений-академік проорав глибоку борозну на ниві фольклористики і літературознавства, етнології й мистецтвознавства. Йому належать такі ґрунтовні дослідження, як «Українські думи та історичні пісні», «Українська поезія дожовтневої доби», «Про поезію Тараса Шевченка», «Художній переклад з однієї слов'янської мови на іншу», «Природа і література» та інші.
Рильський своєю творчістю поєднав український художній досвід з багатовіковою європейською традицією – від античності до досягнень новітньої літератури. Неокласик за основними стильовими ознаками, він збагатив українську поезію новими мотивами й образами, високо підняв культуру українського слова. Максим Рильський оновив давні поетичні жанри, вони звучать і досі як найсучасніші, найвідповідніші нашим естетичним смакам і запитам, нашим зрослим вимогам до літератури.
Доробку великого поета і вченого належить одне з найпочесніших місць у скарбниці національної культури.
